Долина Ледро

Угода про партнерство

28 червня 2008 року було підписано Угоду про партнерство між Союзом громад Валле-ді-Ледро, з одного боку, та вісьмома чеськими містами та громадами (Пржибрам, Вшень, Мілін, Буштеград, Новий Кнін, Птіце, Хинява, Докси) з іншого боку.

Валле-ді-Ледро

Громада Ледро утворилася в результаті об’єднання колишніх громад Тіарно-ді-Сопра, Тіарно-ді-Сотто, Беццекка, Кончей, П’єве-ді-Ледро та Моліна-ді-Ледро, які утворювали Спілку громад Валле-ді-Ледро. Селище розташоване в провінції Трентіно, за 40 км на південний захід від Тріденто. Населення становить понад 5 тис. осіб.

Історія, туризм, спорт та чеський слід

Долина Валле-ді-Ледро розташована на півночі Італії, у південно-західній частині провінції Трентіно, на кордоні з Ломбардією. Воно віддалене менш ніж на 60 кілометрів від Тренто, столиці провінції Трентіно, яка відома тим, що саме тут у XVI столітті відбувся Трентський собор. До Валле-ді-Ледро легко дістатися на автомобілі, поїзді (залізничні станції Тренто та Роверето) та автобусі.

Валле-ді-Ледро розташоване в долині між озерами Гарда (найбільше озеро в Італії) та Ідро. Воно має багату історію. У 1927 році в східній частині озера Гарда були виявлені залишки будинків на палях, що свідчать про те, що люди заселили цю територію понад 5000 років тому. У залишках осель було знайдено багато скарбів — прикрас (деякі з них виготовлені з балтійського бурштину) та предметів побуту, які сьогодні зберігаються в місцевому музеї та внесені до списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.  

Валле-ді-Ледро характеризується специфічним кліматом — від високогірного до середземноморського — завдяки своєму розташуванню на висоті від 60 до понад 2000 метрів над рівнем моря. Місцева фауна та флора також мають свої особливості. Наприклад, перевал Тремальцо відомий завдяки міграції перелітних птахів із Центральної Європи. Тут розташований центр кільцювання птахів, організований місцевим музеєм, який займається вивченням пташиної міграції. В останні роки перевал також став однією з головних туристичних атракцій завдяки чудовому краєвиду, що простягається від озера Гарда через Апеніни аж до високих альпійських вершин західного Трентіно.

Валле-ді-Ледро стає популярним туристичним напрямком і приваблює туристів з усієї Італії та Європи, які дедалі частіше обирають Ледрську долину місцем свого відпочинку. Не випадково долина Ледро входить до десятки найвідвідуваніших туристичних напрямків у регіоні Трентіно. Туризм у долині Ледро підходить як для активного відпочинку, що включає різноманітні заходи на свіжому повітрі, так і для релаксаційного відпочинку. Великою перевагою є озеро, яке є центром багатьох спортивних активностей, таких як плавання, яхтинг, катання на каное чи на падлборді. Багато місцевих жителів і туристів займаються бігом та велоспортом. Популярними є також екстремальні розваги, такі як парапланеризм чи каньонінг. У долині Ледро часто проводяться значні спортивні змагання, наприклад, чемпіонат Італії з каное, Ledro Skyrace, Ledro Running чи Ledro Trentino Trail. Однією з видатних постатей місцевої спортивної сцени є лижник Федеріко Пеллегріно (чемпіон світу та срібний призер Олімпійських ігор 2018 року з лижних гонок) та бігун на середні дистанції Єман Кріппа.

 Варто також відвідати долину Валле-ді-Кончей, де розташований невеликий тематичний парк, який особливо подобається сім’ям з дітьми. Тут ви зможете помилуватися десятками дерев’яних скульптур, виготовлених місцевими митцями з об’єднання «LederLegn», які вільно розміщені по всьому парку. Усі вони натхненні легендою про фею Гавардіну.

 Ще одна пропозиція для насиченого культурного досвіду — Ledro Land Art, художній парк, розташований у лісовій місцевості Пур, де можна оглянути десятки художніх творів, виготовлених із природних матеріалів. Щороку з’являються дві-три нові роботи. Не можна також не згадати про дві церкви в Тіарно-ді-Сопра та Тіарно-ді-Сотто, які відомі рідкісними фресками та картинами XVI століття, а також вівтарною картиною Тінторетто. Дзвіниця в селі Тіарно-ді-Сотто є однією з найвищих в Італії.

 Привабливістю для туристів є місцеві ресторани, які пропонують страви італійської кухні, а також деякі чеські та моравські страви. Рецепти цих страв предки сучасних мешканців долини привезли з Чехії, куди вони були змушені виїхати під час Першої світової війни, щоб уникнути наближення фронту. Ви можете скуштувати булочкові галушки, картопляну поленту та багато іншого.

 Під час Першої світової війни долина Валле-ді-Ледро належала до Південного Тіролю, який входив до складу тодішньої Австро-Угорщини. Як тільки в травні 1915 року Італія вступила у війну, долина Валле-ді-Ледро стала південною австро-угорською лінією оборони, і тому австрійські військові командири вирішили евакуювати все цивільне населення, яке згодом було переселено у внутрішні райони імперії, зокрема до Чехії та Моравії. Цивільне населення, переважно жінки, люди похилого віку та діти, було розділено на групи, які розподілили по окремих селах. За рік до того, тобто у 1914 році, чоловіків віком від 16 до 50 років призвали до австро-угорської армії та відправили, зокрема, на східний фронт у Галичину, щоб вони воювали проти російської армії.

 Після початкових труднощів, спричинених насамперед мовними відмінностями та відмінностями між обома культурами, а також через скрутне становище, в якому перебували самі мешканці обраних чеських і моравських міст та сіл, сім’ї з Ледрена поступово почали інтегруватися в чеські громади. Коли ж після чотирьох років спільного життя настав час прощання, було пролито багато сліз. На згадку про ці сумні роки та з метою відновлення зв’язків із чеськими друзями у 2008 році у Валле-ді-Ледро було укладено угоду про партнерство між шістьма громадами з Валле-ді-Ледро та вісьмома чеськими громадами, обраними серед багатьох тих, що під час Першої світової війни приймали біженців з Ледро. Йдеться про громади Буштеград, Хиняву, Докси, Мілін, Новий Кнін, Пржибрам, Птіце та Вшен. Зокрема, у Прїбрамському окрузі перебувало багато чисельних груп ледронських біженців — загалом 683 особи, розподілені по сім’ях у Прїбрамі, Брєзових Горах, Міліні, Новому Кніні та інших навколишніх громадах. У 2009 році в базиліці на Святій Горі, у присутності мерів міст-партнерів, близько п’ятисот мешканців Ледро та понад тисячі чеських друзів, було відкрито пам’ятник із бронзи та граніту на честь понад чотирьохсот мешканців Ледро, які спочивають на чеських та моравських кладовищах. Відтоді партнерські громади проявляють велику ініціативу, насамперед у сфері культури та освіти. На честь міста Пржибрам у Валле-ді-Ледро було названо одну з вулиць поблизу озера в селищі П’єве.

Спільна історія

У 2018 році ми відзначили 100-ту річницю повернення військових біженців на батьківщину. Час, що минув з того часу, все-таки довгий, і цю нашу спільну історію можна було б легко забути. Ми хотіли б, щоб вона жила й надалі. Тому у 2018 році місто за допомогою Віри Смолової та працівників Бібліотеки Яна Дрди організувало літературно-художній конкурс для учнів прибрамських початкових та середніх шкіл. Діти мали змогу ознайомитися з подіями, якими їхнє місто жило сто років тому, та пережити долі італійських дітей. Свої враження вони висловили у оповіданнях та малюнках, які були надруковані у збірці «Memoria Viva — Живі спогади». Збірку потім було подаровано мешканцям Валле-ді-Ледро, які відвідали Прїбрам у квітні 2018 року.

Дуже активною є співпраця початкової школи «28 жовтня» зі школою у Валле-ді-Ледро. Діти з Пржибрама відвідали своїх італійських друзів у червні 2019 року, ознайомилися з місцевою історією та природою і знайшли нових друзів. Співпраця також відбувається між майстрами-белемістами з обох громад, і завдяки цьому протягом останніх кількох років на Святій Горі під час різдвяних свят можна милуватися белемами з Валле-ді-Ледро. Частина нового парку відпочинку навколо Чекаліковського ставка, який, сподіваємося, буде відкритий для відвідувачів уже у 2021 році, також буде присвячена дружбі наших громад.

 Детальнішу інформацію про Валле-ді-Ледра ви знайдете на сайті vallediledro.com.

 Не пропустіть

Травень: Квіткове свято в Дроме

Серпень: Ніч у будиночку на палях — конкурс із можливістю виграти ночівлю в будиночку як людина з бронзової доби

Вересень: Свято святого Михаїла з виставкою худоби з усієї долини

Грудень: Різдвяні ярмарки, натхненні постаттю Бернарда Гіллі — велетня, який жив у XVIII столітті, мав зріст 2,6 метра і за своє життя відвідав багато королівських дворів Європи.

 Як живуть мешканці Ледро

Економіка долини Валле-ді-Ледро базується насамперед на туризмі, що тісно пов’язаний із сільським господарством, ремісничим виробництвом, дрібною промисловістю, торгівлею та послугами. Уся територія підпорядковується об’єднаному місцевому самоврядуванню, яке утворилося десять років тому в результаті злиття шести громад: Беццекка, Кончей, Моліна-ді-Ледро, П’єве-ді-Ледро, Тіарно-ді-Сопра та Тіарно-ді-Сотто. Нинішнім головою громади є Ренато Джирарді, якого нещодавно переобрали на цю посаду. У Валле-ді-Ледро проживає приблизно 5600 мешканців.

 У громаді діє дитячий садок (для дітей до 6 років), 1-й ступінь початкової школи (6–11 років) та 2-й ступінь початкової школи (11–14 років). Учні, які навчаються в середніх школах (технічного профілю або гімназіях), доїжджають до містечка Ріва-дель-Гарда, що розташоване за 15 км. Університети розташовані в Тренто (54 км), Вероні, Падові, Венеції, Болоньї, Пармі, Брешії та Мілані.