Будівля мерії

У північно-східному куті сучасної площі Т. Г. Масарика, на місці колишнього будинку з фронтоном, де розташовувалися коптильня та знаменита корчма «У Герольтів» (штаб-квартира патріотичного товариства «Міська беседа»), який був зведений тут у 1850 році на місці колишньої єзуїтської резиденції 1648–1663 років (яка слугувала до часу завершення будівництва тимчасової, спочатку дерев’яної споруди монастиря на Святій Горі), у 1889–1891 роках з’явилася представницька будівля ощадної каси та ратуші.
Будівельну ділянку було придбано у 1887–1888 роках, коли вдалося викупити за 16 060 золотих згаданий вище ресторан Катерини Герольтової за 4 650 золотих, а також сусідню будівлю Прокопа Лайманна. Після знесення цих будинків було розпочато будівництво нової споруди згідно з розробленою проектною документацією, яку створила справді видатна особистість.

Адже за це відповідальне завдання тоді взявся видатний празький архітектор Войтех Ігнац Ульманн (1822–1897), про що свідчить меморіальна дошка у вестибюлі будівлі. У його команді працював ще один відомий архітектор — Бедржих Мюнцбергер (1846–1928).
Вибір на користь ательє Ульмана був аж ніяк не випадковим, адже ця майстерня відзначалася найвидатнішими творами у модному на той час у нас архітектурному стилі неоренесансу, про що свідчать виконані нею роботи, зокрема на території Праги — наприклад, будівля штаб-квартири «Чеської ощадної каси» на Національній вулиці, будівля Тимчасового театру, палац Лажанських, будівлі Вищої школи для дівчат на вулиці Водічка та Чеського технічного університету на Карловій площі, а також інші об’єкти в чеській столиці та в інших місцях.
Міська ощадна каса під керівництвом Йозефа Штекра та мер Карел Гайл, який очолював місто Прїбрам, хотіли створити на головній площі гідний контраст до пишної будівлі гірничого управління в стилі ампір, розташованої в безпосередній близькості від запланованої ощадної каси та ратуші. Ульманн разом із Мюнцбергером намагалися довести, що стиль неоренесансу є особливо придатним для споруд, які є домінантами значущих вулиць і площ.

Пріоритетом їхнього задуму був вишуканий вигляд будівлі з багаточленним фасадом, а також раціональне використання внутрішніх приміщень. І саме ці вимоги відповідає двоповерхова будівля ратуші та ощадної каси, зведена за рахунок 65 295 золотих 25 крейцерів фірмою провідного прибрамського будівельника Антоніна Бастла (1838–1901).
Бастл реалізував у Прїбрамі та околицях низку значущих споруд, серед яких, наприклад, будівлі гімназії (сьогодні Середня медична школа та Вища професійна медична школа Прїбрама), педагогічного інституту (нині Торгова академія та Вища професійна школа Прїбрама), дівчачі та хлопчачі школи, районну загальну лікарню (переважно медичні заклади), сиротинець (нині — Загальна медична страхова компанія, філія в Прїбрамі), цвинтарної каплиці, брезогорських костелів св. Прокопа та св. Войтеха. Брав участь у реконструкції костелу св. Якова, комплексу у Сватогірсі, збудував чимало приватних житлових будинків та інше.

На будівлі, яка зараз слугує ратушею, можна помилуватися витонченими ліпнинами, вишуканими балюстрадами та карнизами, оригінальними шамбранами, фронтоном із міським гербом та іншими елементами, зокрема хронограмами з римськими цифрами, що позначають рік спорудження, тощо. В інтер’єрі акцент було зроблено на виразному вестибюлі та сходах, також прикрашених символікою міста, а також на раціонально спланованих адміністративних приміщеннях. У 1891 році до нової будівлі спочатку переїхала ощадна каса, а на першому та другому поверхах розмістилася міська рада.

Вона з 1869 року розміщувалася в сусідній будівлі, так званій старій ратуші та ощадній касі. Цю будівлю й досі використовує Міська рада Пржибрама. З історичних архітектурних елементів на перший погляд привертають увагу, насамперед, кам’яні обрамлення в’їзду у двір з вулиці Тирша та головний вхід, також з кам’яним обрамленням і цікавими дерев’яними дверима, прикрашеними кованими елементами, що ведуть на площу Т. Г. Масарика.

Реалізацією цього проєкту, ймовірно, найвидатніший мер в історії Пржибрама Карел Гайл увінчав свою заслужену діяльність на благо міста. Не менш важливу роль відіграв також директор ощадної каси Йозеф Штекр. У 1921–1922 роках на південному боці будівлі відбулася масштабна добудова нової частини будівлі ощадної каси з метою забезпечення зростаючого обсягу операцій та надання відповідних послуг громадськості. Свою роль відіграло також розширення адміністративних приміщень у приміщенні прибрамської ратуші.

У 1932 році кут ратуші прикрасив академічний скульптор Вацлав Шара (1893–1951) пісковиковим гербом міста Прїбрам, обрамленим фігурами шахтарів. Художній твір було створено за рахунок Прібрамських промислових заводів. Автором художнього проекту був академічний художник Карел Хойден (1893–1975).