Гірниче управління

Східну сторону площі Т. Г. Масарика завершує одна з найпишніших споруд міста.
Це двоповерхова адміністративна будівля, оздоблена рустикою в штукатурці, з чудово прикрашеними чавунними поручнями на балконі над вхідним порталом, зведена у 1846–1847 роках у стилі ампір будівельником Стібором для потреб гірничого управління (офіси, зали засідань та представницькі приміщення, технічні, виробничі та соціальні приміщення тощо).
Дату будівництва вказує хронограма з римськими цифрами на атиці: MDCCCXXXXVI — 1846).
Вона була зведена на ділянці, викупленій у 1839 році гірничою адміністрацією, де раніше стояв будинок Хроуста, а поруч розташовувалася господарська будівля іншого відомого міщанина з Прібрама — Їржі Піацці. Однак на згаданому місці також стояв старіший одноповерховий будинок гірничого управління (з 1814 року — головного гірничого управління; до 1847 року його штаб-квартира також розташовувалася у двоповерховому будинку в центрі північної частини головної площі — гірниче управління було засноване в Пржибрамі в 1689 році.

Після знесення згаданих будівель на східній стороні площі та зведення цієї нової, яка з 1847 року слугувала гірничому керівництву, через двадцять років тут розмістилася перша прибрамська імператорсько-королівська телеграфна станція, а в 1894 - 1914 роках — також пошта, доки вона не отримала власну нову будівлю в стилі сецесії неподалік від ратуші. Будівля гірничого управління в минулому була свідком багатьох грандіозних гірничих парадів; у 1889 році тут перебував під час візиту до Прїбрама з нагоди військових маневрів спадкоємець австро-угорського престолу ерцгерцог Франциск Фердинанд д’Есте, з балкона будівлі у жовтні 1918 року представники міста урочисто проголосили Чехословацьку республіку, а в травні 1945 року вітали союзницьких солдатів, які брали участь у визволенні нашої країни від нацизму. Навіть після 1945 року тут розміщувалося керівництво гірничої адміністрації.
7 березня 1946 року Міністерство промисловості видало установчий акт для «Прібрамських рудних копалень», національного підприємства Прібрам (колишні Державні срібні та свинцеві копальні в Прібрамі) з датою набрання чинності від 1 січня 1946 року.
Станом на 14 серпня 1947 року їх було перейменовано на «Рудні та графітові копальні», національне підприємство, Прїбрам. До управління цього підприємства входили всі чеські та моравські родовища руд кольорових металів, а з 1947 року — також графіту. У 1949 році відбувся розподіл родовищ між кількома новоствореними меншими підприємствами.
У Пржибрамі залишилися «Середньочеські рудні копальні», національне підприємство, які управляли обома родовищами Брезогорського ревіру, а протягом певного часу — також іншими родовищами руди в Пржибрамському регіоні та частково й в інших місцевостях Чехії. З 1 квітня 1958 року в результаті злиття всіх дочірніх підприємств у Чехії було утворено «Rudné dodly, n. p.», Прїбрам. Розширення сфери діяльності підприємства разом із потребою модернізації у сфері обчислювальної техніки призвели в 80-х роках 20 століття до рішення збудувати у внутрішньому дворику нову двоповерхову будівлю, призначену для обчислювальної станції, зараз тут розташовується Районна адміністрація соціального забезпечення в Прїбрамі.
Головне управління державного підприємства «Рудні копальні Прїбрам» перебувало в історичній будівлі до 2001 року, після чого тут розміщувалася Адміністрація уранових родовищ, о. з., DIAMO, держпідприємство.
У 2006 році цю нерухому культурну пам’ятку отримало місто Пржибрам.

На першому поверсі будівлі розміщується Міська поліція Пржибрама.

Джерело: PaedDr. Йозеф Вефл: Культурні пам’ятки Пржибрама