Різдво на снігу в Брдех

Коли я описую цю подорож, на вулиці кружляє сніг, який сьогодні лежить навіть у Пржибрамі, а в Брдех, починаючи з висоти приблизно 700 м, навіть на старих бігових лижах треба бути обережним. Минулого року наприкінці листопада над Драхліном ми збирали гриби зі снігу. Але на Різдво регулярно настає відлига, і я побоююся, що й цього року не буде інакше. Ця подорож призначена для тих, хто захоче насолодитися Різдвом у засніженій природі, але при цьому залишитися поблизу дому.

Доки КЧТ не позначить маршрут до Тока, я не можу запросити вас туди, хоча навіть без позначок туди вирушають сотні туристів. Тому я запрошу вас частково й немаркованими стежками до заповідної зони, але туди, де, як кажуть, вже немає боєприпасів і вхід без обмежень. На Борське сідло, у прекрасну лугову анклаву Бор, на вершину Брдце з гарним краєвидом і до Скленної Гуті.

TB = Травма-точка (та її номер)

Якщо на Різдво погода буде схожою на ту, що була в останні кілька років, то набагато більша ймовірність зустріти сніг у цей час лише на висотах понад 750 м — і тому я обираю цей маршрут. Найкрутіший підйом чекає на нас одразу на початку — від автостоянки в Орлові (650 м; точка № 1) до роздоріжжя на синій маркуванні (Над Сланіною — 743 м; точка № 2). Ми ж продовжимо рух по Тржемошенській дорозі через Ограду та навколо Малої Огради до Обечницького сідла (точка № 3; 719 м; розташований тут пункт першої медичної допомоги № 17 називається «Ровина»).

Перейдемо дорогу з Обечниці та продовжимо рух по Буршовській стежці, злегка піднімаючись вгору, аж до роздоріжжя з лісовою стежкою Каньською (точка № 4; 768 м). Тут, можливо, вже натрапимо на сніг. Звернемо на Каньську дорогу і через пагорб На-Кані (793 м) незабаром дійдемо до роздоріжжя (точка № 5) з Чіхадельською лісовою дорогою. По ній спустимося до Обечніцької дороги (На Третій, точка № 6). Ми пройдемо 6 км, і хто захоче, може спуститися по Обечніцькій дорозі аж до точки № 16 (роздоріжжя Над Пілською) і продовжити шлях до Богутіна, Козічіна або назад до Орлова.

Ми ж, однак, звернемо праворуч вгору і, минувши джерело Над Перканською, незабаром дістанемося до роздоріжжя з лісовою дорогою Бахенською (точка № 7). (Тут знову з’являється можливість для тих, хто хоче скоротити маршрут — по Бахенській дорозі можна дійти до роздоріжжя на Перканській дорозі (точка № 14) і від нього продовжувати рух по решті запропонованого маршруту.) Наш маршрут, однак, продовжує підніматися аж до Борського сідла (790 м; точка № 8) на головному гребені Брд. Тут також можна скоротити шлях — звернемо на Єрабецьку дорогу (ліворуч) і по ній, оминаючи пагорб Брдце (839 м), дійдемо до пункту № 11 (роздоріжжя Єрабецька/Брдецька) і звідти — рештою запропонованого маршруту.

Хто не хоче пропустити чарівну енклаву Бор, де колись стояла розкішна архієпископська мисливська хатина і звідки відкриваються дуже гарні краєвиди на Трітрубецьку долину, той продовжить спуск ще на 800 м до цього місця (травматологічна точка № 20; 750 м; наша точка № 9). Ми подолали 9 км і почнемо поступово повертати назад до Прібрама. Повернемо ліворуч на Борську лісову дорогу і північно-західним схилом Брдців дістанемося до роздоріжжя з Єрабецькою дорогою (точка № 10), яке називається «У Вояка» (813 м). Ми вже пройшли половину маршруту, і по Єрабецькій дорозі пройдемо ще 830 м ліворуч до роздоріжжя з Брдцькою лісовою дорогою (точка № 11). Хто не хоче втратити можливість насолодитися прекрасними краєвидами з гори Брдце (839 м), яка також є найвищою точкою, куди ми можемо піднятися на нашому шляху, той подолає ці приблизно 270 м по досить зручній стежці через розріджений ліс до вершини. Повертатися слід тим самим шляхом. (Гора Брдце також була одним із кандидатів на розміщення американського радара).

Далі шлях продовжується спуском по Брдцькій лісовій дорозі до роздоріжжя, звідки праворуч приєднується лісова дорога Гавельська (точка № 12). Ми ж знову звернемо ліворуч і незабаром зручною стежкою дістанемося до ще одного мальовничого місця — лугової анклави Скельна Гуть (715 м, точка № 13, травматологічна точка № 16). Окрім цікавих краєвидів на околиці, тут ми також знайдемо джерело, могутню дугласію біля комори — залишку колишнього мисливського будиночка. У 19 столітті тут справді стояла скляна фабрика, а сьогодні лісники утримують тут зимовий загон для оленів. Тут знаходиться перехрестя з Перканською лісовою дорогою — нею можна спуститися до Лаза.

Вже від перехрестя з Гавельською дорогою нас супроводжує синя туристична стрілка — і, слідуючи за нею, ми вирушаємо Перканською дорогою далі від Скельної Гути. Лише дуже пологим підйомом дійдемо до роздоріжжя з Бахенською дорогою (точка № 14). Звідти спочатку по рівнині, а потім спускаючись, ми спустимося до Пілського струмка над водосховищем, а від нього піднімемося до роздоріжжя «Біля Пілської криниці» (точка № 15) з Обченською дорогою. Джерело ми знайдемо лише за 60 м по дорозі ліворуч. Воно дуже гарне, за ним наглядає Чеська гідрометеорологічна служба (ЧГМУ), і воду з нього можна лише рекомендувати.

Ми разом із синьою позначкою цього разу звернемо праворуч і по «Обченській дорозі» продовжимо повільно спускатися над Пілським водосховищем до роздоріжжя «Над Пілською» (точка № 16). Далі ми будемо триматися синьої стрілки, знову звернемо праворуч і, оминаючи греблю Пілського водосховища (УВАГА! Охоронна зона джерела води I ступеня), дійдемо до роздоріжжя «Піла» (точка № 17). Тут ми вже на Сланінській дорозі. Наш маршрут відхиляється від неї по зеленій позначці та Прокопській дорозі до Богутіна, але хто бажає, може продовжити шлях по Сланінській дорозі ще 1,5 км до лісництва «У Сланіни» з оленячим заповідником і звідти спуститися до Козічіна, або зручною дорогою дійти (1,3 км) назад до Орлова.

Наш маршрут продовжується Прокопською дорогою (і зеленою позначкою) повз пам’ятник, де колись стояла одна з перших срібних плавилень, до лісництва «У Прокопа» (пункт № 18) з овечем, а іноді й з дикими кабанами. Тут ми покинемо заповідну зону «Брди» і далі лісом спустимося до Богутінського пляжу (точка № 19), а потім ще 700 м до ресторану «Пльзенька» (точка № 20). Тут, у приємній обстановці, ми можемо заслужено підкріпитися. Нас чекає вже лише 600 м до Богутінської площі (пункт № 21), де зупиняються автобуси з Рожміталу до Пржибрамі. І ось ми на місці.

Скорочені маршрути (від точки № 6) становлять 11,8 км до Богутіна, 10,6 км до Козічіна або 11 км до Орлова.

Скорочені маршрути (від точки № 7) становлять 15,6 км до Богутіна, 14,4 км до Козічіна або 14,8 км до Орлова.

Скорочені маршрути (від точки № 8) мають довжину 18,2 км до Богутіна, 17 км до Козічіна та 17,4 км до Орлова.

Маршрут від роздоріжжя Піла (пункт № 17) до Козічіна становить 19,6 км, до Орлова — 20 км.

І ще зауваження щодо транспорту: навіть у святкові дні з Богутіна до Прїбрама курсують автобуси — о 15:53, 17:35 та 18:26 з Богутінської площі. Однак тим, хто хотів би скористатися громадським транспортом Прїбрама, не пощастило — у святкові дні жоден автобус не курсує ані до Орлова, ані до Козічіна (і назад). Вони просто не ходять. Туристи, доводиться покладатися на власні сили.

Павел Чамський